Стан видимого непорядку і непередбаченої поведінки, котрий може спостерігатися у будь-якій системі, чутливій до малих змін зовнішніх умов.

Модуль хвильового вектора; зв'язаний із круговою частотою, фазовою швидкістю хвилі і її просторовим періодом (довжиною хвилі). В оптиці і спектроскопії Х. ч. часто називають величину, зворотню довжині хвилі.

Вектор, напрямок якого збігається з напрямком поширення хвилі, що біжить, а числове значення дорівнює хвильовому числу.

Поверхня, на всіх точках якої хвиля має в даний час однакову фазу. Розповсюдження хвилі відбувається в напрямку нормалі до Х. ф. і може розглядатися як рух Х. ф. скрізь середовище.

Люмінесценція, яка викликана енергією, що звільнилась при хімічній реакції.

Те ж саме, що помилка першого роду.