Р.1 РАДІАЦІЙНА ТЕМПЕРАТУРА

радиационная температура

full radiator temperature

Температура, при якій чорне тіло має ту ж саму теплову енергетичну світність, що і тіло, яке розглядається. Одиниця: кельвін (К).

Р.2 РАДІОЛОКАТОР БАГАТОЧАСТОТНИЙ

радиолокатор многочастотный

multifrequency radar

Радіолокатор, в роботі якого використовуються випромінювання декількох частот (довжин хвиль). Можливість отримання сукупності радіолокаційних зображень однієї сцени надає суттєві додаткові переваги при її інтерпретуванні, підвищує ефективність виявлення об'єктів та достовірність оцінки її реального стану.

Р.3 РАДІОЛОКАТОР БОКОВОГО ОГЛЯДУ

радиолокатор бокового обзора

sidelooking radar

Видовий (іконічний) активний технічний засіб ДЗЗ, який встановлюється на повітряному або космічному ЛА і дозволяє формувати неперервне радіолокаційне зображення ділянок земної поверхні, розташованих в бік від лінії польоту.

Р.4 РАДІОЛОКАТОР З РЕАЛЬНОЮ (ФІЗИЧНОЮ) АПЕРТУРОЮ

радиолокатор с реальной (физической) апертурой

real-aperture radar

Радіолокатор бокового огляду, азимутальна розрізненність якого обмежується довжиною антени.

Р.5 РАДІОЛОКАТОР З СИНТЕЗОВАНОЮ АПЕРТУРОЮ

радиолокатор с синтезированной апертурой

synthetic-aperture radar

Радіолокатор бокового огляду, азимутальна розрізненність якого значно краще, ніж у радіолокатора з реальною (фізичною) апертурою. Ця перевага досягається завдяки багаторазовому прийманню відбитих випромінювань вздовж лінії польоту, їх послідовному накопиченню і зваженому підсумовуванню. В результаті штучно збільшується розкрив антени радіолокатора (її довжина як би стає більше), а наслідком цього є підвищена якість радіолокаційних зображень.

Р.6 РАДІОЛОКАТОР З СИНТЕЗОВАНОЮ АПЕРТУРОЮ БАГАТОПРОМЕНЕВИЙ

радиолокатор с синтезированной апертурой многолучевой

multibeam synthetic-aperture radar

Радіолокатор з синтезованю апертурою, в якому приймально-передавальна антена повертається навколо своєї вісі для забезпечення майже постійного кута падіння хвилі при опромінюванні об'єктів зондування.

Р.7 РАДІОЛОКАТОР, РАДАР

радиолокатор, радар

radar

Активний технічний засіб ДЗЗ, принцип дії якого передбачає використання випромінювання радіочастотного діапазону. За допомогою Р. виявляють стаціонарні та рухомі об'єкти, відстежують їх траєкторії руху, забезпечують вимірювання відстані (дальності, висоти), а також дозволяють отримувати зображення місцевості та розташованих на ній об'єктів. РАДАР - скорочення від Rаdio Detection Аnd Ranging - радіовиявлення і визначення дальності.

Р.8 РАДІОЛОКАЦІЙНА СИСТЕМА

радиолокационная система

radar system

Активна система дистанційного зондування, що досліджує ландшафт за допомогою радіохвиль.

Р.9 РАДІОЛОКАЦІЙНА ТІНЬ, РАДІОТІНЬ

радиолокационная тень, радиотень

radio-shadow

Р. т. виявляються на радіолокаційних зображеннях у вигляді затемнень. Області затемнення відповідає на Землі ділянка, на яку не попадає прямий радіосигнал бортового радіолокатора внаслідок наявності на шляху його проходження природних або штучних висотних перешкод (пагорбів, будівель та інших подібних об'єктів). Розмір Р. т. залежить від висоти об'єкта-перешкоди, кута візування, відстані до ділянки місцевості.

Р.10 РАДІОМЕТР

радиометр

radiometer

Технічний засіб для вимірювання енергії електромагнітного випромінювання у певному діапазоні довжин хвиль будь-якої частини електромагнітного спектра. Бувають Р. інфрачервоні (для вимірювання енергії електромагнітного випромінювання в інфрачервоному діапазоні), мікрохвильові (для вимірювання енергії електромагнітного випромінювання в мікрохвильовому діапазоні), оптичні (для вимірювання енергії електромагнітного випромінювання у межах оптичного діапазону).

Р.11 РАДІОМЕТР БАГАТОСПЕКТРАЛЬНИЙ

pадиометр многоспектральный, радіометр мультиспектральный

multispectral radiometer

Радіометр для роздільного вимірювання енергій електромагнітного випромінювання одночасно у декількох спектральних діапазонах.

Р.12 РАДІОМЕТР СКАНУВАЛЬНИЙ

pадиометр сканирующий

scanning radiometer

Радіометр, що вимірює енергію випромінювання шляхом сканування. Р. с. встановлюється на повітряній або космічній платформі. Цикл сканування звичайно здійснюється у напрямку, що перпендикулярний лінії польоту; тоді зведення результатів послідовних циклів сканування відтворює двомірне зображення, яке надає інформацію про розподіл енергії по земній поверхні у межах поля зору радіометричної системи.

Р.13 РАДІОМЕТР ТРАСОВИЙ

pадиометр трасcовый

route radar

Радіометр, що встановлюється на повітряній або космічній платформі і за допомогою якого вимірюється енергія електромагнітного випромінювання елементів земної поверхні, що розташовані вздовж лінії польоту.

Р.14 РАДІОМЕТРИЧНЕ КОРИГУВАННЯ

радиометрическая коррекция

radiometric correction

Виправлення значень яскравостей пікселів зображення з метою усунення в даних тих відхилень, що викликані не об'єктом, якій спостерігається, а іншими причинами, наприклад, впливом атмосфери, некерованою зміною параметрів технічного засобу ДЗЗ тощо.

Р.15 РАДІОМЕТРІЯ

радиометрия

radiometry

Розділ фотометрії, в котрому параметри і характеристики оптичного випромінювання виражаються в енергетичних величинах.

Р.16 РАЙОН ЗЙОМКИ

район съемки

scene

Те ж саме, що і сцена.

Р.17 РАЙОН ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ

район физико-географический

landscape, geographical area, taxon

Нижча таксономічна одиниця фізико-географічного районування. На рівнинах Р. ф-г. відрізняється однорідністю геологічної будови, єдиним кліматом, однотипним сполученням гідротермічних умов, ґрунтів, біоценозів. Інколи ототожнюється з географічним ландшафтом.

Р.18 РАЙОНУВАННЯ ГЕОМОРФОЛОГІЧНЕ

районирование геоморфологическое

geo-morphology zoning

Виявлення, дослідження і класифікування системи супідрядних природних регіонів по властивостям їх геоморфології (рельєфу). Див. ще Р.19.

Р.19 РАЙОНУВАННЯ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ

районирование физико-географическое

geographical zoning

Виявлення, дослідження і класифікування системи супідрядних природних регіонів по їх фізико-географічним властивостям. При Р. ф. в ієрархії геосистем різних порядків виділяють такі головні рівні: планетарний, регіональний і локальний (топологічний). Планетарний рівень - географічна (ландшафтна) оболонка; регіональний - великі структурні частини географічної оболонки (фізико-географічні зони, країни, провінції, власно ландшафти); локальний - відносно прості утворення (урочища, фації і т. д.). Можливо районування окремих природних компонентів, зокрема рельєфів (див. ще Р.18.)

Р.20 РАНГ ПОРЯДКОВОЇ СТАТИСТИКИ

ранг порядковой статистики

rank

Ціле позитивне число, яке відповідає номеру порядкової статистики в упорядкованій виборці . Наприклад, Р. п. с. х(2) дорівнює 2.

Р.21 РАНГОВИЙ ФІЛЬТР

ранговый фильтр

rank filter

Елемент (див. Ф.6), принцип роботи якого оснований на упорядкуванні (ранжуванні) амплітуд пікселів у локальній області зображення, що покривається апертурою певних розмірів та геометричної форми (тобто створенні варіаційного ряду), виборі сигналу відповідного рангу і заміщенні ним центрального піксела даної області зображення (див. Р.20). Після цього положення апертури в площині кадру зображення змінюється по визначеному закону і виконується черговий акт оброблення пікселів за вказаною процедурою. Найбільш відомим серед Р. ф. є медіанний фільтр, в якому центральний елемент області у кожному акті оброблення заміщується елементом, який стоїть усередині варіаційного ряду.

Р.22 РАНДОМІЗАЦІЯ

рандомизация

randomization

Включення до процесу будь-якої процедури випадкового вибору, або внесення в процес елементу випадковості. Р. застосовується, зокрема, для більшого надання зображенням, що відтворюються, вигляду реальної (природної) сцени.

Р.23 РАСТРОВА МОДЕЛЬ

растровая модель

raster model

Представлення реального світу як поверхні, поділеної на регулярну сітку комірок. Це представлення зручне для збереження даних про протяжні безперервні просторові об’єкти, наприклад, аерофотознімки, космічні знімки, поверхні забруднення або поверхні рельєфу.

Р.24 РАСТРОВЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ

растровое представление

raster data structure, grid data structure, tesselation data structure

Растрова модель даних - цифрове представлення просторових об'єктів у вигляді сукупності чарунок растра (пікселів) з присвоєними їм значеннями класу об'єкта, на відміну від формально ідентичного регулярно-чарункового представлення як сукупності чарунок регулярної мережі (елементів розбиття земної поверхні). Р. п. передбачає позиціювання об'єктів з вказіування їх положення у відповідній растру прямокутній матриці одноманітно для всіх типів просторових об’єктів (точок, ліній, полігонів та поверхонь).

Р.25 РАСТРОВО-ВЕКТОРНЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ

растрово-векторное преобразование

raster to vector conversion, vectorization

Автоматичне або напівавтоматичне перетворення (конвертування) растрового представлення просторових об'єктів до векторного представлення за допомогою набору операцій, включаючи, як правило, "скелетизацію" растрового запису лінії; її потоншення; генералізацію з застосуванням операторів розрядки (операторів усунення надмірних точок в цифровому запису ліній), їх згладжування, спрощення рисунка, усунення розривів, віддаляння "висячих ліній". Р.-в. п. підтримується спеціалізованими програмними засобами - векторизаторами.

Р.26 РЕАЛЬНИЙ РОЗМІР ПІКСЕЛА

реальный размер пиксела

ground pixel size

Розмір проекції одного елемента сенсора на земну поверхню з врахуванням його збільшення за рахунок факторів, що впливають на якість зображення, таких як оптика, зсув зображення, вплив атмосфери і т. п.

Р.27 РЕГРЕСІЙНИЙ АНАЛІЗ

регрессионный анализ

regression analysis

Сукупність статистичних методів, орієнтованих на дослідження стохастичної залежності однієї змінної від набору інших змінних.

Р.28 РЕГУЛЯРНА СІТКА

регулярная сеть

grid, regular grid, tessellation

1. Решітка, яка використовується для розбиття земної поверхні (але не зображення) на комірки в регулярно-комірковому представленні просторових об’єктів аналогічно растру в їх растровому представленні;

2. Синонім растра (див. К. 66).

Р.29 РЕГУЛЯРНО-КОМІРКОВЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ

pегулярно-ячеистое представление

cellular data model, tessellation

Цифрове представлення просторових об'єктів у вигляді сукупності пікселів регулярної сітки з присвоєними їм значеннями класу об'єкта, на відміну від растрового представлення як сукупності елементів растра (пікселів). Р. к. п. відповідає матрична форма представлення цифрової картографічної інформації.

Р.30 РЕДАГУВАННЯ РАСТРА

pедактирование растра

raster editing

Пряме редагування значень пікселів зображення, представленого в растровому форматі.

Р.31 РЕДАГУВАННЯ ЦИФРОВОГО ЗНІМКА

pедактирование цифрового снимка

digital image editing

Виконання операцій, які не пов’язані з обробленням безпосередньо змісту цифрового знімка, але необхідні для підвищення якості та прискорення оброблення, а саме: візуалізування, мозаїка, фрагментування, синтезування, дискретизація та ін.

Р.32 РЕЖЕКТОРНИЙ ФІЛЬТР

режекторный фильтр

band-stop filter

Елемент (див. Ф.6), який володіє властивістю перепускати тільки ті гармонічні складові зображення, частота яких лежить нижче однієї (нижньої) критичної частоти або вище іншої (верхньої) критичної частоти. Ці складові в Р. ф. майже не ослаблюються, тоді як всі інші складові приглушуються.

Р.33 РЕКОНСТРУЮВАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ

реконструкция изображений

image reconstruction

Здобуття (відновлення) деталей в спотворених зображеннях при наявності апріорних даних щодо характеру спотворень.

Р.34 РЕКТИФІКУВАННЯ

ректификация

rectification, alignment, coregistration, geocoding, geocorrection, georeferencing

Геометричне перетворення растрового зображення, яке усуває спотворення оптичної системи та проектування тривимірних просторових поверхонь на плоский носій, і включає прив'язування отриманого зображення до якої-небудь системи координат на поверхні Землі. Коли при цьому також ставиться і вирішується задача максимально можливого усунення спотворень, обумовлених рельєфом місцевості, то таке Р. називають орторектифікуванням.

Р.35 РЕЛЕЄВСЬКЕ РОЗСІЯННЯ

Рэлеевское рассеяние

Rayleigh scattering

Селективне розсіяння світла частинками, розмір яких значно менше, ніж довжина хвилі світла. При цьому інтенсивність пружно розсіяного світла I зворотно пропорційна 4-у ступеню довжини хвилі ++? падаючого світла (I ~ ?-4 ), внаслідок чого голубі і фіолетові промені розсіюються сильніше, ніж червоні (цим, до речі, й пояснюється голубий колір неба).

Р.36 РЕЛЄЯ КРИТЕРІЙ

Рэлея критерий

Rayleigh criterion

Умова, введена Дж. У. Релеєм, відповідно якої оптичні зображення двох близько розташованих точок можна бачити окремо, якщо відстань між центрами дифракційних плям кожного зображення не менше радіуса першого темного дифракційного кільця. В радіолокації Р. к. виражається певним співвідношенням між максимально допустимою величиною шорсткості земної поверхні, кутом депресії і довжиною хвилі радіолокаційного випромінювання, яке обумовлює можливість отримання якісного зображення місцевості.

Р.37 РЕФРАКЦІЯ СВІТЛА

pефракция света

light refraction

Викривлення напрямків поширення світла у середовищі зі зміною показника заломлення у просторі.

Р.38 РІВЕНЬ ОБРОБІТКУ ДАНИХ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ ЗЕМЛІ

yровень обработки данных дистанционного зондирования Земли

data product level, processing level

Певний стан даних ДЗЗ. Формально визначається відповідним показником обсягу та змісту оброблення даних. Наприклад, цей показник може вимірюватися цілими числами від 0 до 4. При цьому рівню з показником 0 відповідає попередньо оброблений знімок; рівню 1 - нормалізований та географічно прив'язаний знімок; рівню 2 - повністю нормалізований знімок, який перетворений у задану картографічну проекцію; рівню 3 - знімок, дешифрований з виділенням на ньому інформації загального характеру; 4 - знімок з виділеною тематичною інформацією, що є результатом обробітку даних на попередніх рівнях із залученням допоміжних даних. Послідовне виконання операцій, передбачених рівнями 0 - 2, надає первинно оброблений знімок. Виконання всіх операцій над знімком, включаючи операції 4-го рівня, надає тематично оброблений знімок. Можливі й інші варіанти порівневого розподілу стану даних ДЗЗ.

Р.39 РІВНОЕНЕРГЕТИЧНИЙ СПЕКТР

равноэнергетический спектр

equi-energy spectrum

Спектр джерела, спектральна щільність енергії випромінювання котрого постійна для всіх довжин хвиль видимої області спектра (S(?)=const).

Р.40 РІВНОМІРНЕ РОЗСІЯННЯ

равномерное рассеяние

uniform diffusion

Розсіяння, при котрому просторовий розподіл розсіяного світла такий, що яскравість однакова в усіх напрямках.

Р.41 РІВНОМІРНЕ ТОЧКОВЕ ДЖЕРЕЛО

равномерный точечный источник

uniform point source

Точкове джерело, що рівномірно випромінює в усіх напрямках.

Р.42 РІВНОМІРНО-ДИФУЗНЕ ПРОПУСКАННЯ

равномерно-диффузное пропускание

uniform diffuse transmission

Дифузне пропускання, при котрому просторовий розподіл світла, яке пройшло, такий, що яскравість однакова по усіх напрямках.

Р.43 РІВНЯННЯ ЯСКРАВІСНИХ ГІСТОГРАМ

уравнивание яркостных гистограмм

histogram matching

Перетворення контрасту зображення, яке приводить до того, що його яскравісна гістограма стає близькою до яскравісної гістограми іншого (опорного) зображення. Звичайно застосовується перед проведенням операції зшивання для досягнення однорідності загального результуючого зображення.

Р.43 РИЗИК

риск

risk

Рівень невизначенності в завбаченні результату.

Р.44 РОВЕР

ровер

rover

GPS-приймач, що постійно рухається між пунктами спостережень під час кінематичної зйомки.

Р.45 РОЗГРАФКА

разграфка

sheet line system, rulement

Нарізка карти - система розподілу багатоаркушової карти на аркуші. В основному, використовуються два види Р.: прямокутна, коли карта діліться на прямокутні аркуші однакового розміру, і трапецієвидна, при котрій межами аркушів є меридіани і паралелі.

Р.47 РОЗЛОМ ТЕКТОНІЧНИЙ

pазлом тектонический

rift

Різні види тектонічних порушень суцільності верств земної кори, що супроводжуються переміщенням розірваних частин геологічних тіл (наприклад, скиди, насуви та ін.).

Р.48 РОЗПІЗНАВАННЯ

распознавание

recognition

1. Другий етап дешифрування, в процесі якого роздільно сприймаються і аналізуються складові ознаки (елементи, деталі) об'єкта і встановлюється сутність (тип, клас і т. ін.) виявленого об'єкта. Імовірність Р. збільшується зі зростанням просторової розрізненності зображення, контрасту, кількості градацій яскравості, що відтворюються на зображенні, терміну аналізу. Якщо Р. виконується людиною, то цей процес часто називають опізнаванням;

2. Процес машинного аналізу об'єктів (образів) та їх ознак на зображеннях з метою визначення належності об'єкта до певного класу; 3. Ідентифікація контурів, різного роду геометричних форм або конфігурацій, що реалізується з використанням автоматичних засобів оброблення інформації.

Р.49 РОЗРІЗНЕННІСТЬ ПРОСТОРОВА (НА МІСЦЕВОСТІ)

разрешение пространственное (на местности)

spatial resolution

Характеристика зображення, котре створюється видовим (іконічним) технічним засобом ДЗЗ, що визначається розміром діаметра кола, в яке вписаний найменший компактний об’єкт заданого контрасту на земній поверхні, котрий може бути виявлений на зображенні з заданою імовірністю. Р. п. виражається в одиницях довжини, звичайно в метрах.

Р.50 РОЗРІЗНЕННІСТЬ РАДІОМЕТРИЧНА

разрешение радиометрическое

radiometrical resolution

Найменша різниця інтенсивностей двох сигналів (випромінювань) від об’єкта зондування, яку може визначити технічний засіб ДЗЗ.

Р.51 РОЗРІЗНЕННІСТЬ СПЕКТРАЛЬНА

разрешение спктральное

spectral resolution

Найменша різниця частот двох сигналів (випромінювань) від об’єкта зондування, яку може визначити технічний засіб ДЗЗ.

Р.52 РОЗРІЗНЕННІСТЬ ЧАСОВА

разрешение временное

temporal resolution

Найменший інтервал часу, через який можливе повторне знімання сцени.

Р.46 РОЗРІЗНЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ, РОЗРІЗНЕННІСТЬ

разрешающая способность

resolution power

Параметр, який характеризує здатність оптичного приладу або фотографічної системи давати роздільне зображення двох близьких точок об’єкта. Найменша лінійна (або кутова) відстань між двома точками, починаючи з котрої їх зображення зливаються і перестають розрізнятися, називається лінійною (або кутовою) границею розрізненності. Величина Р. з. аерофотоапарата (оптичної системи спільно з аерофотоматеріалом), визначається максимальною просторовою частотою періодичної сітки, штрихи якої візуально розпізнаються на фотографічному зображенні, створеному даною системою, при застосуванні стандартної міри заданого контрасту. В задачах ДЗЗ Р. з. характеризує здатність системи відтворювати дрібні деталі аероландшафту. Р. з. позначається як R і має розмірність мм-1 (читається як “ліній на міліметр”).

Р.53 РОЗСІЯННЯ

рассеяние

diffusion

Зміна просторового розподілу пучка променів, що відхиляються у різних напрямках поверхнею або середовищем без зміни частот складових його монохроматичних випромінювань.

Р.54 РОЗСІЯННЯ КОЕФІЦІЄНТ

pассеяния коэффициент

scattering coefficient

В оптиці - відношення світлового потоку (потоку випромінювання), яке розсіюється даним тілом, до падаючого на нього світлового потоку (потоку випромінювання).

Р.55 РОЗСІЯННЯ ПОКАЗНИК

pассеяния показатель

scattering index

В оптиці - величина, обернена відстані, на якій світловий потік (потік випромінювання) в вигляді паралельного пучка променів послаблюється за рахунок розсіяння світла в середовищі в 10 (десятковий Р. п.) або в e (натуральний Р. п.) разів. Р. п. істотно залежить від частоти розсіюючого оптичного випромінювання.

Р.56 РОЗСІЯННЯ СВІТЛА

pассеяние света

light scattering

Зміна яких-небудь характеристик потоку оптичного випромінювання (світла), що розповсюджується в неоднорідному середовищі, в результаті взаємодії з частинками речовини. Такими характеристиками можуть бути розподіл інтенсивності, частотний спектр і поляризація світла.

Р.57 РОЗТЯГНЕННЯ КОНТРАСТУ

pастяжение контраста

contrast stretching

Операція над зображенням, яка належить до точкових операцій і результатом дії котрої є поліпшення видимості зображених об’єктів та окремих деталей зображення.

Р.58 РОСЛИННІСТЬ

pастительность

vegetation

Сукупність рослинних угруповань (фітоценозів) планети в цілому або її окремих регіонів та місцевостей. Розрізнюють природну Р. (первинну і вторинну) та антропогенну Р. (культигенну, вторинну і т. ін.), а також сучасну Р. та Р. минулих геологічних періодів.

Р.59 РУМБ

румб

rhumb

1. Кут, який відлічується, на відміну від азимута, від північного або південного напрямку магнітного або істинного меридіану з вказівкою (покажчиком) перед градусною величиною (0 - 900) відповідній чверті (головних румбів: ПС, ПС, ПЗ, ПЗ);

2. Морська кутова міра, що дорівнюється 1/32 частині кола; 3. 1/4, 1/8, 1/16 або 1/32 частина горизонту.