1. Деяка фізична реалія (предмет, особа, явище), що представляє інтерес для дистанційного зондування, в тому числі і з точки зору її зв'язків з іншими реаліями;

2. Логічно цілісний елемент предметної області, інформація про який зберігається в БД.

Предмет (явище) природного або штучного походження, одержання інформації про котрий є метою процесу дешифрування.

Предмет або середовище, що досліджуються методом ДЗЗ.

Оптична система, яка утворює проективне зображення плоских або об’ємних предметів на плоскій поверхні приймача (фотоплівці, фотокатоді електронно-променевої трубки, матричному фотоперетворювачу тощо). О. класифікують на: світлосильні, ширококутні, довгофокусні, нормальні. Світлосильні О. мають відносний отвір більше 1:2,8. У ширококутних О. поле зору перевищує 600. Довгофокусні О. характеризуються фокусною відстанню, яка втричі або більше перевищує величину лінійного поля зображення. До нормальних відносять О., у котрих всі три характеристики не досягають вказаних значень.

Ширококутний об’єктив з невиправленою дисторсією.

Об'єктив, у якого виправлені геометричні спотворення. О. о. використовуються в іконічних технічних засобах ДЗЗ, які залучаються при створенні топографічних карт.

Модель БД, що ґрунтується на концепції об’єкта. При цьому простір моделюється як сукупність об’єктів, яким притаманні певні властивості, поведінка та зв’язки з іншими об’єктами.

Область в просторі ознак, що відповідає даному класу. Границі О. р. задаються за допомогою дискримінантних функцій.

Узагальнена інформація про деяку множину об'єктів, представлених наборами значень ознак, яка: а) відображає характерні для цієї множини числові, логічні, лінгвістичні і інші відношення між окремими значеннями ознак; б) є достатньою для відмінності з допомогою якого-небудь вирішального правила об'єктів, які належать множині, від об'єктів, що не належать йому.

Початковий етап оброблення даних ДЗЗ, на якому здійснюють декодування первинних даних з наступним калібруванням і перетворенням їх у растрову структуру.

Виконання інформаційних операцій зі знімком щодо його прив'язки за орбітальними даними, нормалізації, географічного прив'язки та перетворення до заданої картографічної проекції. На цьому етапі можуть також виконуватися деякі елементарні операції перетворення зображення у відповідності з вимогами користувача.

Проведення сукупності операцій з даними ДЗЗ і необхідними допоміжними даними для досягнення певного рівня оброблення даних ДЗЗ. Такими операціями можуть бути: первинне оброблення сигналів зображень, стиснення даних, відновлювання, коригування, фільтрування, архівування, візуалізування та ін. Цілями О. з. можуть бути підвищення його якості, економія пам'яті при передаванні або зберіганні, створення кращих умов при інтерпретації, тощо.

Аналіз кожного пікселу для модифікації його значення.

1. Операція накладення один на одного двох або більш шарів, у результаті якої утворюється графічна композиція або графічний О. вихідних шарів; чи один похідний шар, який містить композицію просторових об'єктів вихідних шарів, топологію цієї композиції і атрибути, які є арифметично чи логічно похідними від значень атрибутів вихідних об'єктів у топологічному О. векторних представлень просторових об'єктів;

2. Група аналітичних операцій, яка обслуговує операцію О.;

3. В англомовній термінології: шар.

Здатність карти представити єдиному погляду (огляду) будь-які великі простори (аж до планети у цілому), головні закономірності розміщення і взаємозв'язки об'єктів, основні елементи їх структури.

Тип GPS-приймача, що використовує для координатних визначень тільки ті сигнали супутників, які передаються на частоті L1. У порівнянні з двочастотними, О. п. не дозволяють компенсувати іоносферну затримку GPS–сигналу, а також мають меншу точність при визначенні великих базових векторів.

Дешифрувальна ознака, яка характеризує об’єкт дешифрування за допомогою будь-якого природного чи штучного компоненту, який не є властивістю зображення самого об’єкту зондування.

Характерна властивість об’єкта зондування, яка виявляється у даних ДЗЗ та дозволяє розпізнати, виділити та ідентифікувати цей об’єкт.

Дешифрувальна ознака, яка є властивістю зображення самого об’єкта дешифрування.

Область, що примикає до точкового об'єкта і яка розглядається з точки зору належності до неї інших близьких (сусідніх) об'єктів (див. А.29).

1. Стан елементу обчислювальної системи, коли він працює під безпосереднім керуванням центрального процесора того комп'ютера, до котрого він підключений (тобто неавтономно);

2. Про пристрій: включений;

3. Про програму чи інформацію: інтерактивна, діалогова, тобто працююча у режимі реального часу (антонім офлайн).

Прогноз з періодом попередження для науково-технічних, соціальних, економічних та інших об'єктів до 1 місяця.

Середній рівень дешифрування зображень людиною, на якому нею окремо сприймаються, аналізуються ознаки об'єкта і встановлюється його сутність. Див. ще Р.48.

Система закріплених на місцевості точок, планове положення і висота яких визначені в єдиній системі координат на основі геодезичних вимірів; ці точки служать опорними пунктами при геодезичних і топографічних зніманнях.

Засіб або послуга, що не входять до деякого надаваного цілком комплексу засобів або послуг і які, у випадку потреби в їхньому наданні, потребують спеціального додаткового запитання.

Система формування зображень, в якій оптичне випромінювання сцени (об'єктів) перетворюється в електричний сигнал.

Система формування зображень, яка забезпечує  реєстрацію сцени (об'єктів) безпосереднє на фотоплівку, де утворюється так зване "сховане зображення".

Див. О.32.

Шлях між точками А і В прозорого середовища, відстань, на яку світло розповсюдилось б у вакуумі за той же час, за який він проходить від А до В в середовищі. Оскільки швидкість світла в будь-якому середовищі менша за його швидкість в вакуумі, О. д. ш. завжди більша реально прохідної світлом відстані (або дорівнює їй).

Характеристика заломлюючої здатності вісесиметричних лінз і їхніх систем. Кількісно визначається як відношення показника заломлення у просторі зображення до задньої фокусній відстані системи. Вимірюється в діоптріях.

Сукупність оптичних елементів, призначених для побудови дійсного оптичного зображення в аерофотокамері.

Оптична система, всі поверхні (заломлюючі і відбиваючі) котрої є поверхнями обертання, які мають спільну вісь обертання. Ця вісь називається оптичною віссю. О. с. ц. симетрична відносно оптичної вісі, тому всі явища, які пов’язані з проходженням світла через таку систему, задовольняють закону симетрії.

Добуток об'ємного коефіцієнта послаблення світла середовищем на геометричну довжину шляху світлового променя в середовищі. Характеризує послаблення світла в середовищі за рахунок поглинання і розсіяння.

Міра непрозорості речовини. Кількісно виражається як десятковий логарифм величини, оберненої коефіцієнту пропускання. Позначається D.

.

Електромагнітне випромінювання з довжинами хвиль, які розташовані між перехідною областю біля рентгенівських променів (приблизно 1 нм) і перехідною областю у радіопроменів (приблизно 1 мм).

Середовище або пристрій, що служить для зміни величини потоку випромінювання або його спектрального складу при проходженні через них. У першому випадку О. ф. називається нейтральним, у другому – спектральним.

Шлях супутника навколо небесного тіла (наприклад, Землі) під впливом гравітації. О. штучного супутника Землі має форму спіралі, що наближується до Землі.

Орбіта, на якій швидкість руху супутника дорівнює швидкості обертання Землі.

Орбіта супутника в напрямку обертання Землі, при якій супутник залишається постійно над однією точкою на поверхні Землі.

Орбіта, яка проходить над обома географічними полюсами Землі.

Орбіта супутника Землі, при якій площина орбіти близька до полярної і амплітуда така, що супутник проходить над всіма точками Землі, маючи однакову широту, два рази за добу в один і той же місцевий сонячний час.

Світловий фон навколо зображення джерела оптичного випромінювання, що спостерігається оком людини або реєструється приймачем світла. Причина з’явлення О. – розсіяння світла на малі кути в середовищу, через яке світло проходить. Величина О., його забарвлення та яскравість залежать від розміру частинок середовища, їх фізичної природи і оптичної товщини середовища.

В геології: зона поблизу родовищ корисних копалин, яка характеризується підвищеним вмістом хімічних елементів у гірських породах, що вміщують рудні тіла.

Лінія найкоротшої відстані між двома точками на поверхні земної кулі; найменший з відрізків великого колу, що проходить через ті дві точки.

Перетворення аеро- або космічного знімка, яке має ціллю усунення на зображенні спотворень, обумовлених, в основному, рельєфом місцевості. Використовується при виготовленні фотопланів (ортофотопланів) рельєфної місцевості. Зображення приводиться до одного масштабу поелементно, шляхом неперервного змінювання висоти проектування в залежності від геодезичних висот точок місцевості, що відобразились у кожному поточному елементі; отримане таким чином зображення носить назву ортофотознімку. Більш загальний варіант: перепроектування зображення від вихідній проекції зображення (наприклад, центральній), до ортогональної проекції. Сутність процесу О. полягає у виправленні зображення за нахил площини знімку та рельєф поверхні, що зображується.

Аеро- або космічний знімок, виготовлений методом орторектифікування.

Фотоплан, одержаний в результаті монтажу ортофотознімків. Див. ще Ф.31.

Відношення світлового потоку dФv, падаючого на елемент поверхні, до площі dA цієї поверхні. Позначається  Ev , E.

.

Oдиниця: люкс (лк).

1. Стан елементу обчислювальної системи (наприклад, периферійного пристрою), коли він працює автономно, незалежно від неї;

2. Про пристрій: виключений (антонім онлайн).