6 грудня 2018 року в «Експоцентрі України» (проспект Академіка Глушкова, 1, павільйон № 23) відбулась виставка-презентація, присвячена 100-річчю заснування Національної академії наук України.

У межах заходу 70 академічних установ представляли понад 600 своїх наукових результатів за широким спектром напрямів – від інформаційних технологій до нових сортів рослин, а також низку наукових видань.

На виставці були представлені розробки останніх років, створені науковими співробітниками Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України:

  • Оцінка змін загального соціально-економічного розвитку України за роки незалежності на основі матеріалів космічних зйомок. Оцінка і прогноз стану земель України засобами сучасних космічних технологій в умовах кліматичних змін (акад. НАН України В. І. Лялько, Л. О. Єлістратова, О. А. Апостолов, А. Я. Ходоровський, С. С. Дугін та ін.).
  • Вперше для України інструментально спектро- та газометрично та з використанням матеріалів гіперспектрозйомок визначено особливості колообігу вуглецю в системі «атмосфера-рослинність». Це дало можливість більш вірогідно прогнозувати врожайність агрокультур, дати оцінку впливу змін СО2 в атмосфері на кліматичні зміни в Україні. (акад. НАН України В. І. Лялько, Г. М. Жолобак, Д. М. Мовчан та ін.)
  • Нові технології пошуку покладів вуглеводнів на суходолі та шельфі з використанням матеріалів космічного знімання на основі вивчення закономірностей змін оптичних, геохімічних та геофізичних характеристик середовища над покладами вуглеводнів. Застосування цих технологій в різних геологічних та ландшафтних умовах України (площі ПАТ «Укрнафта», АТ «Укргазвидобування»), країн ближнього та далекого зарубіжжя (Росія, Туркменістан, Об’єднані Арабські Емірати) показало, що на більш ніж 200 нафтогазопошукових об’єктах, 93 з яких перевірено бурінням, підтверджуваність прогнозів становить 0,78-0,89 % (чл.-кор. НАН України М. О. Попов, О. І. Архіпов, А. І. Воробйов).
  • Методика оцінки та прогнозування розвитку зсувних процесів у зсувонебезпечних регіонах України за матеріалами радарної, багатозональної зйомки та наземних вимірювань. Розроблену геоінформаційну систему для моніторингу стану територій ризиків з використанням матеріалів дистанційних зйомок. (Впроваджено геоінформаційну систему оцінки та прогнозування розвитку зсувних процесів в Придніпровській зсувній зоні м. Києва на основі використання матеріалів дистанційних зйомок (Департамент житлово-комунальної інфраструктури Київської міської держадміністрації) (В. Є. Філіпович, Л. П. Ліщенко, Н. В. Пазинич).
  • Технологія виявлення прихованих (підземних) осередків горіння торфовищ за матеріалами теплової супутникової зйомки. (Проведений моніторинг стану і апробація технології на заторфованих заплавах річок Ірпінь, Здвиж, Тетерів, Трубіж) (В. Є. Філіпович, Н. В. Пазинич, А. Г. Мичак, Г. Б. Крилова).
  • Розроблені (спільно з Казенним підприємством спеціального приладобудування «Арсенал», м. Київ) методи і алгоритми обробки даних від перспективного кадрового спектрорадіометра дальнього інфрачервоного діапазону. Інфрачервоний спектрорадіометр входить до складу комплексу бортового навантаження перспективного супутника ДЗЗ серії «Січ», створення та запуск якого передбачено Загальнодержавною цільовою науково-технічною космічною програмою України (М. О. Попов, С. А. Станкевич).
  • Методика аналізу теплового поля урбанізованих територій за даними космічної зйомки та наземних термометричних досліджень. Виконано прогнозування теплової реакції міського середовища м. Києва на зміни клімату (за матеріалами зйомок супутниками EOS) (В. Є. Філіпович, С. А. Станкевич, А. Г. Мичак, Г. Б. Крилова).
  • Методика супутникового моніторингу температури поверхні міського середовища в історичний частині міста Києва. На основі розробленої методики дана оцінка змін температурного навантаження на території Національного заповідника «Софія Київська» і Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника та їх буферних зон протягом 32 останніх років. Розробки Центру будуть враховані при реконструкції Софійської площі та при створенні системи комплексного моніторингу будівель і території Заповідника та його охоронної (буферної) зони (В. Є. Філіпович, А. Г. Мичак, Л. П. Ліщенко, Н. В. Пазинич, Р. М. Шевчук).