11 грудня 2025 року керівництво Національної академії наук України завітало з робочим візитом до Державної установи «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України». У складі делегації почесних гостей були Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній, перший віцепрезидент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік НАН України В’ячеслав Богданов, академік-секретар Відділення наук про Землю НАН України академік НАН України Стелла Шехунова, учений секретар Секції доктор технічних наук Сергій Беспалов і вчений секретар Відділення кандидат геолого-мінералогічних наук Ярослав Луців.

Директор Державної установи «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України». член-кореспондент НАН України Михайло Попов у своїй презентації ознайомив гостей зі структурою установи, її кадровим потенціалом, обсягами та джерелами фінансуванням, новими результатами й досягненнями у пріоритетних наукових дослідженнях, науково-технічними розробками, окреслив проблеми і ключові напрями та перспективи розвитку Центру.
У доповіді член-кореспондент НАН України Михайло Попов підкреслив вагомий внесок кожного відділу у виконання відомчої фундаментальної тематики та наголосив на значущості результатів конкурсної та договірної тематики, особливо міжнародної. Значним здобутком установи є перемоги у конкурсах молодіжних проєктів, грантів, лабораторій.

Михайло Попов відмітив, що у 2025 році було розроблено, апробовано і впроваджено:

  • спільно із словацькими, марокканськими, португальськими та німецькими партнерами по виконанню міжнародного проєкта EWALD розроблено прототип хмарної системи картування та прогнозування деградації земель за інформаційними продуктами супутникового спостереження Землі; результати роботи системи завірено за даними наземних спостережень в межах тестового регіону Загора (Марокко) (М.О. Попов, С.А. Станкевич, А.О. Козлова, І.О. Пєстова, А.А. Андреєв, А.В. Хижняк, О.В. Седлерова, М.С. Лубський, А.Р. Лисенко, Т.А. Орленко, С.І. Голубов);
  • розроблено методологію дослідження вмісту парникових газів в атмосфері над територією України на основі супутникової інформації; виявлено реальний площинний розподіл вмісту концентрації основних парникових газів (ПГ) та визначено площі регіональних аномальних значень основних ПГ (СО2, CH4, NO2, SO2) в атмосфері для уточнення природних та антропогенних факторів формування регіонального потепління над територією України (Л.О. Єлістратова, О.А. Апостолов, А.Я. Ходоровський, Ю.В. Захарчук, Т.А. Орленко, О.Т. Азімов, М.А. Тимчишин);
  • розроблено методику визначення санітарно-екологічного стану водних техноекосистем з використанням різномасштабних багатоспектральних супутникових зображень і матеріалів наземних вимірювань; методику апробовано на прикладі ставка-охолоджувача Хмельницької АЕС і передано до впровадження у Національний центр управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ) (С.А. Станкевич, О.В. Томченко, А.Р. Лисенко, А.В. Хижняк);
  • розроблено технологію картування екосистем, пов’язаних з водою, як інструмент реалізації завдання 6.6 Цілей сталого розвитку країн світу, сформульованих ООН; створено демонстраційне програмне забезпечення для її реалізації; технологію апробовано на території НПП «Нижньодніпровський» та використано для оцінювання змін стану Рамсарських угідь під впливом воєнних дій (А.О. Козлова, А.А. Андреєв);
    розроблено концептуальні моделі комплексної ГІС та бази геопросторових даних для оцінювання якості ґрунтів. Запропонована технологія забезпечує інтероперабельність даних та розширює функціональні можливості сучасних ГІС (С.С. Кохан, О.П. Дроздівський, Ю.А. Темна);
  • розроблено методологію оцінки соціоприродного розвитку території України; результатом є карти соціоприродного розвитку укладені на основі даних супутникової зйомки з врахуванням біотичної складової, валового регіонального продукту, чисельності населення, тривалості життя, рівня доходів в адміністративних областях України (Л.О. Єлістратова, О.А. Апостолов, А.Я. Ходоровський);
  • розроблено моделі множинної регресії для визначення вмісту гумусу в ґрунтах та органічного вуглецю, в основу яких покладені глобальні дані і дані наземних досліджень; такі моделі можуть бути рекомендовані для використання у виробництві для ґрунтів чорноземного типу, що забезпечує зниження витрат на відбір зразків та проведення хімічних аналізів (С.С. Кохан, О.П. Дроздівський, Ю.А. Темна);
  • запропоновано підхід до багатокритеріального вибору технологічної схеми опрацювання інформації при оцінюванні нафтогазоперспективности ділянок надр, заснований на використанні оператора упорядкованого зваженого агрегування; перевагою підходу у порівнянні з відомими є можливість адаптувати вагові коефіцієнти критеріїв та їх побудову за рангами з урахуванням властивостей наявних технологічних схем і, таким чином, допомагати знаходити компроміс між оцінками альтернатив за різними критеріями (М.О. Попов, Т.В. Цимбал, І.В. Прокопенко).

Делегація з великою увагою ознайомилась з Центром колективного користування науковими приладами «Центр колективного користування спектрорадіометричною апаратурою», в якому для потреб установ НАН України використовується сучасне обладнання: спектрорадіометр польовий FieldSpec3 FR (США); інтегруюча сфера RTS-3ZC; система реєстрації змін СО2 на основі газометричної апаратури Qubit Systems 150; обладнання для визначення температурних показників TemPro-1200, TROTEC TP-10, тепловізор FLUKE Ti110 та ін. Особливу зацікавленість високоповажних гостей викликав парк технічних засобів для аерознімання, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду, а саме: система дистанційної реєстрації мінливості спектрометричних параметрів земної поверхні DJI STS-VIS (БПЛА); квадрокоптер Parrot Bebop Pro Thermal; квадрокоптер DJI Matrice 300 RTK з інфрачервоною камерою Zenmuse H20T; квадрокоптер DJI P4 Multispectral; квадрокоптер DJI M3; квадрокоптер DJI M2; станція RTK DJI DRTK 2.