Вийшло друком двомовне українсько-англійське наукове видання: Катастрофа Kаховського водосховища: свідчать супутникові знімки / Kakhovka reservoir disaster: satellite imagery evidence. За заг. ред. члена-кореспондента НАН України М. Попова. – Київ: ТОВ «Українська Картографічна Група», 2024. – 92 с

У ньому в систематизованому вигляді містяться результати дистанційного вивчення Каховської катастрофи з аналізом її наслідків на основі матеріалів оптичної і радарної супутникової зйомки з космічних апаратів Sentinel, Landsat, MODIS. У виданні надається об’єктивна і достатньо повна картина Каховської трагедії та її наслідків. Виклад супроводжується понад 50-ма супутниковими знімками та інформаційними продуктами на їх основі, а також картами.

Уночі, 6 червня 2023 р., російськими окупаційними військами здійснено підрив Каховської гідроелектростанції (ГЕС). Зруйновано греблю, перестало існувати водосховище завдовжки 240 км, що охоплювало площу понад 2 000 км2 на території трьох областей – Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської. Екстрене скидання води унаслідок руйнування греблі призвело до людських жертв, завдало надзвичайної шкоди економіці країни та екології прилеглих регіонів. У зоні лиха опинилося близько 16 000 людей, затоплено понад 80 населених пунктів. Каховська ГЕС мала важливе значення для водопостачання південної України. Унаслідок її руйнування без джерел води опинилися зрошувальні системи на площі 5 800 км2 сільгоспугідь, на яких вирощувалося близько двох мільйонів тонн зерна на рік, плодоовочеві культури тощо. Електрика, що вироблялася станцією, відігравала порівняно невелику роль в енергетиці України, проте робота Каховської ГЕС регулювала частоту в енергосистемах, згладжуючи піки споживання у Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях.

Ураховуючи масштаби катастрофи та необхідність мінімізації її наслідків, до вивчення ситуації та її проблем відразу активно підключилися відповідні вітчизняні відомства і установи. Зокрема, в НАН України була сформована робоча група з аналізу наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС, до складу якої увійшли науковці з різних спеціальностей – гідрологи, гідрометеорологи, екологи, екогідрологи, економісти, спеціалісти з енергетики, математичного моделювання ситуацій тощо. Кількома інститутами НАН України було організовано польові експедиції у район колишнього Каховського водосховища та його заток з метою вивчення біофізичних та геоекологічних процесів, що відбуваються внаслідок осушення Каховського водосховища. У ході експедицій оцінювався стан тамтешньої флори і фауни, надавалися геоботанічні оцінки, відбиралися проби на геохімію ґрунтів і природних вод тощо. Але можливості проведення спостережень та вимірювань in-situ були досить обмеженими, бо довкола водосховища й досі ідуть бої, а Дніпром проходить лінія фронту.

У представленому читачу виданні містяться результати дистанційного вивчення Каховської катастрофи з аналізом її наслідків на основі даних супутникової зйомки. Базовий матеріал структурований у 4 розділи.

Розділ 1 містить історико-геоекологічний опис південного регіону України. Стисло розглядаються історія заселення і освоєння території Придніпров’я, обставини побудови гідроелектростанції на р. Дніпро у районі м. Каховка і створення водосховища. Описується геологічна будова території долини Дніпра.

У розділі 2 представлена хронологія подій з терористичного руйнування Каховської ГЕС російськими військами, продемонстровано наслідки затоплення населених пунктів та інфраструктури, надано оцінки впливу затоплення на природоохоронні території нижнього Дніпра, стан вод Дніпровсько-Бузького лиману та акваторії Чорного моря. Також показано стан сільськогосподарських угідь у межах областей, що постраждали від затоплення.

Розділ 3 присвячений питанням динаміки осушення Каховського водосховища внаслідок підриву дамби. Описана методика оцінювання за даними космічної зйомки динаміки важливих фізичних параметрів, що характеризують процес осушення водосховища, а саме – температури і вегетаційного індексу.

У розділі 4 обговорюються альтернативні варіанти можливого майбутнього Каховської ГЕС. Наводяться як позитивні, так і негативні наслідки відновлення гідроелектростанції і водосховища.
Наукове видання рецензували В.І. Осадчий, доктор географічних наук, професор, академік НАН України та Л.В. Підгородецька, кандидат технічних наук, старший дослідник.
Видання буде корисне екологам, геологам, географам та іншим фахівцям, діяльність яких пов’язана із захистом довкілля, вивченням регіональних змін у навколишньому середовищі та оцінюванням їх наслідків.