З глибоким сумом сповіщаємо, що 24 вересня 2022 року на 92-му році пішов із життя відомий вчений в галузі геології, гідрогеології, геотермії та аерокосмічних досліджень Землі, лауреат Державних премій України в галузі науки і техніки, премії ім. В.І. Вернадського АН України, Заслужений діяч науки і техніки України, почесний директор Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України, академік НАН України Вадим Іванович Лялько.
Вадим Іванович Лялько народився 1 вересня 1931 року у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області. З 1955 р., після закінчення з відзнакою геологічного факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, його життя пов’язане з Академією наук. До 1992 р. він працював в Інституті геологічних наук АН УРСР, де пройшов шлях від інженера відділу гідрогеології до завідувача відділу тепломасопереносу в земній корі.
З 1992 по 2016 рік Вадим Іванович – директор Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України, що є його дітищем і справою життя. З 2016 р. – почесний директор ЦАКДЗ ІГН НАН України.
Фундаментальні дослідження Вадима Івановича дали змогу обґрунтувати новий напрям у науках про Землю — енергомасообмін у геосистемах, який розвивається у форматі оригінальної наукової школи. Вона розглядає енергомасообмін у геосистемах, його вплив на дуже чутливі до дії різних природних й антропогенних факторів фізико-хімічні і біологічні механізми, які відповідають за формування спектрального відгуку природних об’єктів.
Слід відмітити значний внесок Вадима Івановича у теоретико-методичне обґрунтування і практичне випробування у виробничих умовах нових методів аерокосмічного землезнавства (радарна інтерферометрія, гіперспектрометрія та ін.). Це сприяло реалізації таких актуальних природоресурсних і природоохоронних завдань, як аерокосмічні пошуки нафтогазових покладів, контроль і прогнозування врожайності сільськогосподарських культур, зменшення пожежонебезпечності лісів, боротьба з підтопленнями, паводками, вивчення екологічного стану територій та акваторій, оцінювання опускань земної поверхні в районах закриття вугільних шахт.
Вадим Іванович опублікував понад 600 праць, з них 30 монографій. Серед його учнів багато кандидатів і докторів наук. Чимало зусиль Вадим Іванович віддавав науково-організаційній діяльності – він був головним редактором і ідеологом «Українського журналу дистанційного зондування Землі».
В.І. Лялько був науковим керівником проєкту дослідження природних ресурсів аерокосмічними засобами в межах Національної космічної програми України, виступав координатором ВНЗ НАН України у вітчизняному проєкті — частині Міжнародної програми «Глобальна система систем обстеження Землі» (GEOSS), Європейській програмі «Глобальний моніторинг для навколишнього середовища та безпеки» (GMES). В.І. Лялько був обраний до складу Міжнародної академії астронавтики.
Наукові здобутки і громадська діяльність В.І. Лялька відзначені орденом «За заслуги» ІІІ та ІІ ступеня. За наукові досягнення йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (1997), присуджено Державну премію УРСР в галузі науки і техніки (1989), Державну премію України в галузі науки і техніки (2004), нагороджено Почесною грамотою Верховної Ради України (2010).
Висловлюємо глибоке щире співчуття рідним і близьким Вадима Івановича.
Світла пам’ять про Вадима Івановича – визначного вченого і педагога, чуйну і душевну людину, відданого патріота України – назавжди залишиться в серцях усіх, хто його знав і мав честь працювати з ним!
Адміністрація Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України
