Добуток світлового потоку на тривалість освітлення. Одиниця: люмен-секунда (лм·с).

Будь-яка електромагнітна хвиля випромінювання видимого діапазону. Частота С. х. обумовлює колір, в якому випромінювання даної хвилі сприймається людиною. Енергія, що переноситься С. х., пропорційна квадрату її амплітуди (див. ще І.24).

Величина, що утворюється від потоку випромінювання при оцінці цього випромінювання по його дії на селективний приймач, спектральна чутливість котрого визначається нормалізованою функцією відносної спектральної світлової ефективності випромінювання. Позначається Фv; Ф. Одиниця: люмен (лм).

Величини, що характеризують процеси випромінювання і розповсюдження світла, які можуть бути оцінені по зоровому відчуттю, а саме: світловий потік, світнысть, освітленість, сила світла, яскравість та ін. Перехід в розрахунках до світлових одиниць від енергетичних і навпаки здійснюється за допомогою використання кривої відносної спектральної світлової ефективності.

Квадрат відношення діаметра вхідного отвору оптичного приладу до його головної фокусної відстані. Звичайно С. представляють у вигляді дробу, в чисельнику якої стоїть одиниця. Так, наприклад, С. об'єктива оптико-електронного сканера МСУ-ЭУ, що встановлений на КА "Січ-1М", дорівнює 1/4,7. С. є безрозмірною величиною.

Рівень зорового відчуття, який обумовлюється рівнем яскравості випромінювання в залежності від умов його сприйняття.

Здатність матеріалу (фотографічного, напівпровідникового або іншого) реагувати на світлове випромінювання. Розрізнюють С. загальну та ефективну. Загальна С. - чутливість матеріалу до неперервного випромінювання заданого спектрального складу в видимій області. Ефективна С. - чутливість чорно-білого фотографічного матеріалу к світлу, який пройшов через даний світлофільтр.

Відношення світлового потоку dФv, що випромінювається поверхнєю, до площі dA цієї поверхні. Позначається Mv, M.

Одиниця: люмен на квадратний метр (лм·/ м2).

Відношення потоку випромінювання dФe, що випромінювається поверхнєю, до площі dA цієї поверхні. Позначається Me, M.

Одиниця: ват на квадратний метр (Вт / м2).

Відрізок прямої лінії, що з'єднує дві точки з відомими координатами: проміжні точки або вузли; 2. Елемент дуги в векторних представленнях просторових об'єктів.

Розповсюджена по території світу мережа станцій моніторингу та управління GPS-супутниками. Включає 5 станцій моніторингу, 1 центр управління та 3 станції завантаження даних на супутники, які переважно розташовуються в у відносній близькості до екватора на військових базах США.

Операція розчленування зображення на окремі фрагменти, кожний з котрих характеризується однотипністю (наприклад, має один тон або колір, однакову текстуру, тощо). Див. ще С.10.

Випромінювач, спектральний коефіцієнт випромінювання котрого в області спектра, що розглядається, залежить від довжини хвилі.

1. Загальний зміст знака, сукупність денотату і концепту знака;

2. Загальний зміст текста, який розглядається як знак або сукупність знаків. В ДЗЗ під С. розуміють зміст сцени, що зареєстрована на зображенні, або результатів її розпізнавання та інтерпретування.

Невірне розуміння і тлумачення змісту сцени, що зареєстрована технічними засобами ДЗЗ.

Прогноз з періодом попередження для науково-технічних, соціальних, економічних та інших об'єктів від 1 до 5 років.

Процедура документального підтвердження відповідності продукції певним вимогам, конкретним стандартам або технічним умовам. (Якщо людина може підлягати атестуванню, то продукція підлягає С.). Загальні вимоги щодо порядку проведення С. продукції та процесів визначає державний стандарт України ДСТУ 3413-96. Порядок проведення С. конкретної продукції встановлюється органом з С. продукції з урахуванням вимог даного стандарту та особливостей виробництва, випробувань та постачання конкретної продукції.

Сукупність необроблених GPS–даних, які одночасно збираються при виконанні GPS–спостережень. Наприклад, якщо 4 GPS-приймача воднораз збирають дані на 4 пунктах, то всі зібрані ними дані вважаються С. За результатами оброблення даних С. можна визначити вектори між всіма пунктами спостережень.

Фізична величина, зміна якої відображає повідомлення.

Будь-яка характеристика або група характеристик, за якою об'єкт може бути виявленим на зображенні, знімку або групі даних. У якості С. може виступати спектральна характеристика об'єкта або класу об'єктів на поверхні Землі і тоді говорять про спектральну С.

Відношення світлового потоку dФv, який виходить від джерела і розповсюджується всередині елементарного тілесного кута, що містить заданий напрямок, до величини dW цього кута. Позначається Iv , I .

symbology Форма символів, застосованих на тематичній карті, для відтворення окремих об'єктів.

Складка шарів гірських порід, яка повернута опуклістю додолу. Внутрішня частина С. складена більш молодими відкладами, а зовнішня - більш старими.

Процедура попіксельного суміщення двох або більше моноспектральних зображень одній сцени, отриманих у різних каналах іконічного засобу ДЗЗ, результатом якої є отримання нового, синтезованого зображення.

Множина елементів, кожен з котрих зв'язаний прямо або побічно з іншими елементами, а дві будь-які підмножини цієї множини не можуть бути незалежними. Інакше: сукупність абстрактних або матеріальних об’єктів разом з відомими або заданими зв’язками і відношеннями, утворюючих у певному смислі єдине ціле.

Сукупність космічних та наземних технічних і інформаційних засобів, які функціонально та організаційно пов'язані між собою і забезпечують проведення ДЗЗ.

Система ДЗЗ, власниками і розпорядниками якої є юридичні або фізичні особи кількох країн.

Система ДЗЗ, власниками і розпорядниками якої є юридичні або фізичні особи однієї країни.

Точність вирішення навігаційної задачі GPS–методом, яка може бути отримана цивільним користувачем на базі оброблення сигналу на частоті L1, що закодований C/A –кодом.

Найвища точність вирішення навігаційної задачі GPS–методом, яка може бути отримана при стандартному використанні системи GPS. Вона реалізується шляхом оброблення сигналів на частотах L1 та L2, що закодовані Р –кодом.

Комплекс програм та мовних засобів, призначених для створення, ведення та використання баз просторових даних (баз геоданих).

Галузь науки, яка вивчає проблему прийняття рішень в умовах, коли вибір альтернатив потребує аналізу величезних масивів складної різнорідної інформації, обумовленої дією фізичних, технічних, економічних, соціальних та інших чинників, при цьому, як правило, існують обмеження на ресурси, що можуть бути задіяні для вирішення задачі.

Науковий напрямок, який вивчає зв'язки між елементами структури (підсистемами), котрі утворюються у відкритих системах (біологічних, фізико-хімічних тощо), завдяки інтенсивному (потоковому) обміну речовини і енергії з навколишнім середовищем у нерівноважних умовах. В таких системах спостерігається узгоджена поведінка підсистем, в результаті чого зростає величина їх упорядкованості, тобто зменшується ентропія.

Неселективний випромінювач, спектральний коефіцієнт випромінювання котрого менше одиниці.

Система ліній на карті для визначення координат об'єктів, їх нанесення на карту та пошук по координатах, орієнтування, прокладання напрямків, маршрутів.

1. Пристрій аналого-цифрового перетворення зображення для його автоматизованого вводу в ЕОМ у растровому форматі з високою просторовою розрізненністю (зазвичай не менш 600 точок на дюйм) шляхом послідовного поточкового сканування поля зображення (у відбитому світлі, чи тому, яке проходить). За своїми можливостями С. бувають кольорові - для вводу кольорових зображень та монохромні - для вводу чорно-білих зображень. За конструкцією розрізнюють С. планшетні, барабанні, роликові та ручні;

2. В ДЗЗ: бортовий оптико-електронний або радіолокаційний технічний засіб, який забезпечує формування зображень місцевості шляхом її сканування за заданим законом і реєстрацію власного або відбитого випромінювання.

Сканер, в якому сцена (земна поверхня) сканується одночасно у декількох спектральних діапазонах (каналах). Дозволяє отримувати дані, (в тому числі, формувати зображення сцени) по числу спектральних каналів.

Пристрій, який формує зображення шляхом сканування площини зображення, забезпечує формування зображень з мінімумом геометричних аберацій. Використання твердотільного напівпровідникового фотоперетворювача і відсутність деталей, що рухаються, роблять такі сканери високонадійними і економічними. В системах ДЗЗ найбільш поширені сканери на основі лінійки або матриці приладу з зарядовим зв'язком (ПЗЗ). В конструкції такого сканера розверстка і зчитування сигналу вдовж стрічки (поперечна розверстка) забезпечується електронікою, а поздовжня розверстка - за рахунок прямолінійного пересування платформи (повітряного або космічного ЛА), на якій встановлено сканер.

Сканер, який отримує дані, у тому числі, формує зображення об'єктів, в інфрачервоному діапазоні довжин хвиль.

Сканер, що встановлюється на рухомій повітряній або космічній платформі і в конструкції якого реалізовано принцип циклічного і послідовного огляду елементів сцени (земної поверхні, об'єкта) по колу. Рядок, що формується таким сканером, є частиною цього кола. Шляхом зведення рядків може бути отримано двомірне зображення. Іноді С. к. називають конічним, оскільки лінія візування елементів сцени в кожному циклі утворює твірну конуса. Основна перевага С. к. у тому, що роздільна здатність зображення, яке формується таким сканером, залишається постійною на усьому полі кадру.

Сканер, що встановлюється на рухомій повітряній або космічній платформі і в конструкції якого реалізована процедура лінійного сканування, тобто траєкторія послідовного огляду елементів сцени (земної поверхні, об'єкта) утворює лінію, яка розташована перпендикулярно напрямку польоту. Цій лінії відповідає рядок зображення. Шляхом зведення результатів послідовних циклів лінійного сканування можна формувати двомірне зображення. Головна перевага С. л. - простота конструкції, основний недолік - погіршення просторової розрізненності зображення на краях рядка.

Сканер, який отримує дані, у тому числі, формує зображення об'єктів, в одному спектральному діапазоні.

Іконічний пристрій, який формує зображення шляхом сканування простору предметів. Технічно сканування реалізується за допомогою оптичних деталей (дзеркал, скляних призм, барабанів, пирамід), частина яких є рухомими (за допомогою спеціального механічного приводу). Перетворення оптичних сигналів сцени в електричні сигнали забезпечується використанням одно- або багатоелементного фотоперетворювача.

Процедура послідовного огляду елементів сцени (земної поверхні, об'єкта). Розміри елементу сцени визначаються миттєвим кутом поля зору системи. С. може здійснюватися у просторі предметів або у площині зображення. При С. у просторі предметів огляд елементів сцени здійснюється шляхом послідовного пересування напрямку візування у межах сцени. Крива, яку описує напрямок візування у просторі предметів, має назву траєкторії сканування . У сучасних конструкціях технічних засобів ДЗЗ використовуються, в основному, траєкторії С. земної поверхні у формі лінії або частини кола, а процедура С. складається з циклів. С. у площині зображення організується таким чином. Спочатку за допомогою оптичної системи сцена проектується на чутливу площадку фотоперетворювача, який являє собою матрицю або лінійку фотоприймачів, причому, елементу сцени відповідає один фотоприймач. Тут оптичні сигнали сцени перетворюються у відповідні вихідні електричні сигнали фотоприймачів. При цьому операція С. полягає в опитуванні стану виходів фотоприймачів. Прийнята послідовність опитування визначає траєкторію С. в площині зображення.

Активний невидовий технічний пристрій ДЗЗ, за допомогою якого забезпечується реєстрація величини зворотнього розсіяного (після відбиття від земної поверхні) випромінювання як функції кута його падіння. В залежності від випромінювання, що використовується, розрізнюють оптичні та радіочастотні С.

Форма представлення скатерометричних даних у вигляді відносної величини обернено розсіяного випромінювання як функції кута падіння.

Процес виготовлення складального оригіналу карти, який послідовно включає побудову її математичної основи, нанесення змісту по джерелах, генералізацію, кольорове, штрихове і шрифтове оформлення карт.

Випромінювання, яке складається з сукупності монохроматичних випромінювань різних частот.

Частина поверхні Землі, на яку отримані зображення з повітря або космосу. Ширина С. з. вимірюється у напрямку, перпендикулярному лінії польоту, і визначається полем зору видового (іконічного) технічного засобу ДЗЗ. Довжина С. з. вимірюється вздовж траєкторії польоту і визначається полем зору видового технічного засобу і часом неперервного знімання. Іноді С. з. ще називають маршрутом (не плутати з маршрутом).

Діапазон довжин хвиль або частот електромагнітного спектра, в якому енергія випромінювання поглинається даною речовиною.

Елемент (див. Ф.6), який володіє властивістю перепускати тільки ті гармонічні складові сигналів зображення, частота яких лежить в межах між двома критичними значеннями; ці складові в С. ф. майже не послаблюються, тоді як всі інші складові заглушуються.

Нормалізація амплітуд сигналів зображення з використанням формули Lнорм = k Lвиз (Lмакс – Lвиз), де Lвиз – визначальне значення поточного сигналу зображення, Lмакс – максимальне значення в множині поточних сигналів, Lнорм - нормалізована амплітуда сигналу, k – коефіцієнт. За величину коефіцієнта k можна управляти динамічним діапазоном перетворюваного зображення. Суть С. складається у тому, що ділянки визначального зображення, які мали рівень білого або близький до нього рівень яскравості, після перетворення придбавають рівень чорного. При цьому зберігають рівень чорного й ті ділянки (піксели) визначального зображення, які його мали раніше. Рівень ж білого на виході придбавають ділянки, що визначально мали середній рівень яскравості (рівень сірого). Інший шлях нормалізації зображення - контрастування лінійне.

Розподіл енергії електромагнітного випромінювання Сонця в діапазоні довжин хвиль від декількох часток нм (гамма-випромінювання) до метрових радіохвиль. У видимій області С. с. близький до спектру абсолютно чорного тіла при температурі біля 6000 К. С. с. - безперервний спектр, на який накладено більше 20 тисяч ліній поглинання різних хімічних елементів.

Поглинання твердим тілом або рідиною якої-небудь речовини з навколишнього середовища. Основні різновидності С. - адсорбція, абсорбція, хемосорбція. Тіло, що поглинає, називається сорбентом, а тіло, що поглинається - сорбтивом.

Розклад (складного) випромінювання на монохроматичні складові. За характером розподілу (формою) розрізнюють С. неперервний (суцільний), лінійчатий та комбінований. Неперервний - це спектр, форма якого описується неперервною функцією неперервного аргументу (частоти випромінювання або довжини його хвилі). Випромінювання з неперервним спектром створює, наприклад, вольфрамова лампа розжарювання, у її випромінюванні можна спостерігати всі спектральні складові видимого та інфрачервоного діапазонів довжин хвиль (хоча й різної інтенсивності). При лінійчатому спектрі енергія випромінювання зосереджується у вузьких діапазонах частот або довжин його хвиль, такий спектр характерний для газорозрядних ламп, когерентних джерел оптичного випромінювання, зокрема, напівпровідникових лазерів. Випромінювання з комбінованим (неперервно-лінійчатим) спектром утворюють, наприклад, люмінесцентні лампи.

1. Зображення (як правило, щілини), утворене монохроматичним випромінюванням у дисперсійному спектральному пристрої;

2. Термін С. л. використовується також для позначення монохроматичного випромінювання, що випускається або поглинається при переході мікрочастинок речовини з одного квантового рівня на інший.

Див. С.20.

Відношення величини , що характеризує рівень реакції приймача (наприклад, фотоструму), до потоку випромінювання або енергії монохроматичного випромінювання, яке викликає цю реакцію. Розрізнюють абсолютну С. ч., яка виражається в А / Вт, і безрозмірну відносну С. ч. - відношення С. ч. при даній довжині хвилі випромінювання до максимального значення С. ч.

Відношення енергетичної або фотометричної величини (потоку випромінювання, яскравості і т. ін.), взятої в нескінченно малому спектральному інтервалі, що містить дану довжину хвилі, до ширини цього інтервалу.

Інтервал електромагнітного спектру, що визначений двома довжинами хвиль.

Залежність спектральної щільності енергетичної або фотометричної величини (потоку випромінювання, яскравості і т. ін.) від довжини хвилі.

Технічний засіб для одержання і реєстрації спектрального розподілу електромагнітного випромінювання. Результати вимірювання наводяться в умовних одиницях.

Технічний прилад для визначення спектрального розподілу (спектральної щільності) енергії випромінювання. Результати вимірювання наводяться в абсолютних значеннях. Прилад об'єднує функції спектрометра та радіометра.

Розділ фотометрії, в котрому параметри і характеристики оптичного випромінювання виражені значеннями спектральної щільності енергетичних фотометричних величин.

Спектральний прилад, який здійснює фотометрування – порівняння вимірюваного потоку випромінювання з еталонним. Призначений для виміру коефіцієнтів пропускання або відбиття матеріалів в залежності від довжини хвилі.

Сегмент або границя, спільна для двох сусідніх (суміжних) просторових об’єктів.

Вертекс (вершина), спільний для кількох сусідніх (суміжних) просторових об’єктів.

Вибір та застосування картографічних умовних зображень у відповідності до сутності явища, що картографується, та характеру його розміщення. На тематичних картах для відображення використовують такі методи: ареалів, знаків руху, позначок, ізоліній, якісного фону, кількісного фону, лінійних знаків, локалізованих діаграм, точковий метод, метод картодіаграми.

В системах GPS: процедура збирання даних на пункті GPS–спостережень.

Погрішність між фактичними координатами і формами об'єктів зондування на знімку та ідеальними координатами і формами, які були б теоретично отримані ідеальними технічними засобами ДЗЗ при ідеальних умовах. Причини появлення С. г. на аерокосмічних знімках - кривизна та рух Землі, аберації оптичних систем та ін.

Спотворення зображення, характер та величина яких залишаються незмінними по полю зображення. Див. ще Ф.7.

Непостійне спотворення на знімку, яке не може бути передбаченим, виходячи з аналізу характеристик та параметрів технічних засобів ДЗЗ або систем відтворення зображення.

Спотворення на знімку, яке обумовлено характеристиками та параметрами технічних засобів ДЗЗ і може бути, при необхідності, виправлене або, принаймні, мінімізоване.

Випромінювання, відносний спектральний розподіл енергії яких стандартизований МКО. Розрізнюють чотири стандартних випромінювання: А - випромінювання чорного тіла при температурі 2855,6 К; B - пряме сонячне світло з колірною температурою 4874 К; С - денне світло з колірною температурою 6774 К; D - денне світло з колірною температурою 6504 К.

Втрата відповідності даних (інформації) існуючій дійсності. Старіння може бути фізичним, інформаційним та моральним. Фізичне старіння пов'язане зі зносом носія, інформаційне - з змінами у відповідності даних (інформації) поточному стану, а моральне - з змінами вимог до даних (інформації). Фактор старіння має велике значення при вивченні таких об'єктів та явищ, що швидко змінюються, як-то рослинність, населені пункти, дорожня мережа. Менше піддані змінюванню у часі геологічна будова території, її рельєф, мережа річок.

Метод GPS–знімання, при якому вимірювання водночас виконуються нерухомими GPS–приймачами, що розташовані на кількох пунктах спостережень. В результаті проведення постоброблення обчислюються вектори між цими пунктами.

Одиниця виміру тілесного кута. С. - тілесний кут, що вирізає на сфері, з центром у вершині кута, поверхню, площа якої дорівнює квадратові радіуса сфери.

Просторова модель об'єкта дистанційного знімання, що отримана за стереопарою. С. виконує роль основи при створенні цифрових моделей рельєфу .

Відтворення тривимірного уявлення сцени на підставі стереопари, тобто, на підставі двох знімків, що перекриваються, які отримані під різними кутами від надиру при зніманні перекритої частини.

Сукупність ортофотоплана і додаткового зображення, яке виготовляється за допомогою ортотрансформування.

Два знімки, що перекриваються, які отримані під різними кутами від надиру при зйомці перекритої частини. При цьому кути зйомки відносно надиру мають різні знаки. При розгляданні С. через стереоскоп один знімок сприймається лівим оком спостерігача, другий - правим, що створює враження об'ємності зображення.

Оптичний прилад з лінзами або дзеркалами для розглядання стереопар. Застосовується для дешифрування знімків.

Сукупність точок перетинання відповідних променів стереоскопічної пари аерознімків. Розрізнюють видиму (мніму) і геометричну (дійсну) С. м.

Два аерознімки, одержані при зніманні одного й того ж об'єкта з різних точок.

Зорове сприймання предметів будь-якої сцени на зображеннях як об'ємних і просторово зміщених відносно один одного по глибині. Необхідні умови: наявність стереопари і бінокулярне розглядування зображень. С. е. дозволяє максимально повно відтворювати сцену.

Сукупність робіт по створенню топографічної карти (плану) шляхом камерального оброблення стереопар.

Проміжок часу, на протязі якого збираються дані на пункті спостережень.

Сукупність сталих зв’язків між частинами об’єкта, що забезпечують його цілісність і тотожність самому собі, тобто зберігання характеристичних його властивостей при зовнішніх чи внутрішніх змінах.

Представлення планарної конфігурації точок, дуг та полігонів як множини списків прямолінійних сегментів. Кожен список є дискретизацією дуги, яка може існувати незалежно або як частина кордону певного полігону

Опис просторових елементів-сутностей та характеру їх відношень. С. п. д. характерна особливою точкою зору на об'єкти навколишнього світу з позиції просторового положення та геометричних властивостей, їх взаємного положення (топології) (див. Т.21). Таким чином, просторові об'єкти класифікуються як за характером їх власної геометрії, так й за характером відношень з іншими об'єктами.

Діапазон допустимої кількості з’єднань між ребрами або вершинами, що встановлюється при проектуванні мережних структур. Наприклад, з ребром типу В може в одній вершині з’єднуватися від двох до п’яти ребер типу А або, наприклад, з вершиною типу С можуть через відповідні ребра з’єднуватися не більше трьох вершин типу D.

Сукупність GPS–супутників, яка використовується GPS – приймачем при обчисленні координат: 3 супутника необхідно для визначення планових координат, 4 супутника – для координат в тривимірному просторі. Всі супутники сузір’я повинні бути видимими для приймача під час спостережень та розташовуватися вище кута відсічення. Оптимальним є сузір’я, яке забезпечує найменше значення коефіцієнту PDOP (див. П.24).

Взаємне непротиріччя та узгодженість різних об'єктів, що виявляється у інформаційному взаємному доповненні, можливості спільного аналізу та оброблення. С. особливо важливо враховувати при спільному використанні в ГІС різноманітних джерел просторових даних.

Технологічний комплекс, призначений для позиціювання об'єктів. У світі зараз існує два таких комплекси. В 1993 році США створена та розгорнута С. с. п. GPS (інша назва - NAVSTAR). Сьогодні її послугами, крім США, користуються багато країн світу (хоча й не всі її можливості повністю відкриті для іноземних користувачів). Росія має свою національну С. с. п. ГЛОНАСС (GLONASS), яка почала функціонувати теж у 1993 року. Виділяють три підсистеми, або сегменти С. с. п.: 1. Космічний сегмент. В GPS цей сегмент складається з 24-26 штучних супутників Землі, що обертаються на 6 орбітах. Супутники обладнані декількома квантовими стандартами частоти-часу і постійно передають на частотах L1 та L2 сигнали для вимірювань псевдодальностей кодовим і фазовими методами, мітки часу та інші повідомлення, що необхідні для позиціювання. Довжини несучих хвиль на всіх супутниках GPS дорівнюють 19,0 і 24,4 см, а частоти знаходяться у строгому відношення 77/60. B ГЛОНАСС у кожного супутника свої несучі частоти, які знаходяться у відношенні 9/7, довжини хвиль складають біля 18, 7 і 24, 1, 0 см; 2. Сегмент наземного контролю та управління - мережа, до складу якої входять станції моніторингу, центр управління та станції завантаження даних на супутники. Мережа забезпечує супутники точними координатами (ефемеридами) та іншою необхідною інформацією; 3. Сегмент апаратури користувача. Включає приймачі позиціювання з антенами, накопичувачами результатів вимірів, іншим устаткуванням і програмним забезпеченням оброблення даних. Переваги С. с. п. - глобальність, оперативність, всепогодність, оптимальна точність.

Фігура, яку прийняла б Земля, знаходячись у стані гідростатичної рівноваги та під дією лише сил взаємного тяжіння її частинок та відцентрової сили її обертання навколо незмінної вісі.

1. В ДЗЗ: частина території Землі, що потрапила у поле зору технічного засобу ДЗЗ у сеансі знімання та реєструється ним у вигляді зображення як одне ціле;

2. В комп'ютерній графіці: тривимірний простір з розташованими у ньому об'єктами, що візуалізується.