В Науковому центрі аерокосмічних досліджень Землі (ЦАКДЗ) ІГН НАН України останнім часом виконані дослідження, які показали, що введені в дію країнами світу крупномасштабні ПРОТИПАНДЕМІЧНІ ЗАХОДИ СПРИЯЮТЬ ЗМЕНШЕННЮ ВПЛИВУ ПАРНИКОВОГО ЕФЕКТУ НА КЛІМАТ.

Пандемію COVID-19, також як і незвичні для сьогодення темпи розвитку глобального потепління та негативних змін клімату, можна визнати природною відповіддю – реакцією на непродуману споживацьку стратегію розвитку людства – суспільства споживання – «золотого мільярду». Це грізний сигнал, що вимагає адекватної оперативної реакції для повернення до стратегії «сталого розвитку» суспільства і природи.

В той же час, як про це, зокрема, свідчать матеріали міжнародних наукових публікацій, сам факт введення глобального масштабу карантинних заходів, що суттєво зменшили інтенсивність промислового виробництва та переміщення транспорту, і, як наслідок, зменшили на 17% викиди СО2 в атмосферу, являє собою глобальний експеримент, що підтверджує визначальну роль антропогенного впливу на формування парникового ефекту та негативні кліматичні зміни.

Виконані в ЦАКДЗ дослідження по аналізу середньомісячних змін СО2 в атмосфері та відповідних змін температури приземного повітря для території України підтверджують вказаний висновок.

Заміри температур приземного повітря, проведені на протязі 2019 – 2020 років Київською геофізичною обсерваторією, свідчать, що їх середньомісячне значення за квітень 2019 року та травень 2020 року характеризують зменшення цих значень у 2020 році у порівнянні з 2019 роком, що співпадає із введенням карантинних обмежень як в Україні, так і в інших країнах світу в лютому – березні 2020 року (рис.1).

Рисунок 1 – Графік зміни середньомісячної температури приземного повітря (◦С) міста Києва у 2019 – 2020 рр.

Таблиця 1 – Середньомісячна температура повітря (◦С) над територією міста Києва у 2019 –2020 рр.

Роки

місяці

січень

лютий

березень

квітень

травень

червень

2019

-4,5

0,6

5,1

10,6

17

 

2020

0,8

2,5

6,5

9,9

12,4

 

Т 2020 – Т 2019

5,3

1,9

1,4

- 0,7

-4,6

 

Різниця між роками ΔT склала: в квітні – мінус 0,7◦С, а в травні – мінус 4,6◦С.

Наведені залежності змін значень температури повітря та вмісту СО2 в атмосфері над містом Києвом свідчать про високий ступінь їх корелятивного зв’язку (R2=0,86) і можуть використовуватись для взаємного прогнозування їх змін у часі і просторі, а також для розробки заходів по мінімізації негативного впливу сучасних змін клімату (рис. 2).

Рисунок 2 – Зіставлення тренду температури повітря та даних концентрації СО2 по місту Києву за період 2003 – 2019 рр.

Захисна реакція суспільства для протидії вказаним негараздам повинна включати оперативну реалізацію заходів, визначених у постановах ООН та у законодавстві України по забезпеченню сталого розвитку.

Ефективним засобом протидії зазначеним негативам є відродження природних лісових та болотних екосистем як ефективних поглиначів з атмосфери надмірностей СО2, а раціональною технологією для реалізації цих проектів – неодмінне залучення матеріалів багатоспектральних космічних зйомок у моніторинговому режимі та комп’ютерного моделювання процесів енергомасообміну в геосистемах. Саме в цьому напрямі спрямовані дослідження, що проводяться у ЦАКДЗ, з результатами яких можна ознайомитись, зокрема, у статтях, що опубліковані в електронному журналі «Український журнал дистанційного зондування Землі» https://ujrs.org.ua/ujrs/issue/archive