В.1 ВАЛІДАЦІЯ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ

валидация

validation

Оцінювання незалежним способом якості даних, що отримуються на виході системи.

В.2 ВВЕДЕННЯ ДАНИХ

ввод данных

data capture

Будь-які операції, що перетворюють цифрові або аналогові дані в форму комп'ютерних файлів, придатних до оброблення; включають пряме навантаження (цифрових даних), оцифрування, сканування, ввід з клавіатури.

В.3 ВЕКТОР

вектор

vector

1. Величина, що характеризується числовим значенням та напрямком. Елемент векторного простору;

2. Направлений сегмент. Цей термін також використовується для утворення похідних термінів, пов'язаних із векторним представленням просторових даних (векторно-топологічним та нетопологічним), векторно-растровим та растрово-векторним перетвореннями, векторними форматами просторових даних, пристроями векторної графіки;

3. Упорядкована кінцева послідовність однорідних елементів.

В.4 ВЕКТОРИЗАТОР

векторизатор

vectorizer

Програмний засіб для виконання растрово-векторного перетворення (векторизації) просторових даних.

В.5 ВЕКТОРИЗАЦІЯ

векторизация

vectorization

Процес виконання растрово-векторного перетворення просторових даних. Оскільки просторова інформація у растровому вигляді представлена в образах, то процес перетворення полягає у розпізнаванні образів та складається з двох основних частин: векторизації зображення та топологічної чи нетопологічної структуризації просторової інформації. У більш загальному випадку - створення векторної моделі даних або векторного представлення.

В.6 ВЕКТОРНА МОДЕЛЬ ДАНИХ

векторная модель данных

vector data structure, vector data model

Цифрове представлення точкових, лінійних та полігональних просторових об'єктів у вигляді набору координатних пар з описом тільки геометрії об'єктів, що відповідає нетопологічному векторному представленню лінійних та полігональних об'єктів (див. М.35) або геометрії та топологічних відношень (топології) у вигляді векторно-топологічного представлення. В комп'ютерній реалізації В. м. д. відповідає векторний формат просторових даних.

В.7 ВЕКТОРНЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ

векторное представление

vector data format

Те ж саме, що й векторна модель даних.

В.8 ВЕКТОРНО-РАСТРОВЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ, РАСТЕРИЗАЦІЯ

векторно-растровое преобразование, растеризация

rasterization, gridding, vector to raster conversion

Перетворення (конвертування) векторного представлення просторових об'єктів до растрового представлення шляхом присвоювання елементам растру значень, відповідних належності або неналежності до них елементів векторних записів об'єктів.

В.9 ВЕКТОРНО-ТОПОЛОГІЧНЕ ПРЕДСТАВЛЕННЯ

векторно-топологическое представление

arc-node model

Різновид векторного представлення лінійних та полігональних просторових об'єктів, що описують не тільки їх геометрію в координатах (див. М.35), але і топологічні відношення між полігонами, дугами та вузлами.

В.10 ВЕРИФІКАЦІЇ ПРАВИЛА

верификации правила

validation rules

Правила, які можуть бути застосовані до об’єктів бази геоданих. Вони забезпечують впевненість у тому, що ці об’єкти адекватно моделюють об’єкти реального світу, які їм відповідають. Бази геоданих підтримують наступні типи правил верифікації: атрибутивна верифікація, верифікація зв’язності, верифікація відношень, правила верифікації користувача.

В.11 ВЕРИФІКАЦІЯ

верификация

verification

1. Перевірка, емпіричне підтвердження теоретичних положень, розрахункових даних шляхом співставлення їх з спостережуваними об'єктами, фактичними даними, результатами експериментів;

2. Порівняння результатів класифікування зображення з істинними даними про місцевість.

В.12 ВЕРСІЯ

версия

version, edition

Одно з альтернативних представлень бази геоданих, якому властиві його опис, автор та певні права доступу (виключні, захищені, загальні).

В.13 ВИБІРКА ЕКЗАМЕНАЦІЙНА

выборка экзаменационная

validation sample

Сукупність зображень об'єктів з вказуванням класу належності кожного об'єкта, яка використовується для оцінки ефективності функціонування системи розпізнавання (інтерпретування) зображень.

В.14 ВИБІРКА НАВЧАЛЬНА

выборка обучающая

training sample

Сукупність зображень об'єктів з вказуванням класу належності кожного об'єкта, яка використовується для навчання системи розпізнавання (інтерпретування) зображень. Як правило, до В. н. входять зображення об'єктів двох і більш класів.

В.15 ВИБІРКОВА МЕДІАНА

выборочная медиана

median

В. м. (позначається як med { . }) для упорядкованої вибірки (варіаційного ряду) х(1) ? х(2) ? ...?  х(n) дорівнює: при непарному n (тобто, якщо n = 2k+1, де k - будь-яке ціле число) med {х(1) ? х(2) ? ...? х(n)} = x(k+1); при парному n (якщо n = 2k) med {x(1) ? x(2) ? ...? x(n)} = 0,5 (x(k) + x(k+1)).

В.16 ВИБІРКОВЕ СЕРЕДНЄ

выборочное среднее

mean sample

Середнє значення вибірки х1, х2,..., хn, визначається як    

В.17 ВИБІРКОВИЙ ДОСТУП

выборочный доступ

selective availability

Режим навмисного погіршення GPS-сигналу, який може вводитися за спеціальним рішенням відповідної установи Міністерства оборони США для зниження якості GPS-вимірювань при певних обставинах (наприклад, загострення міжнародної військово-політичної ситуації, виникнення військового конфлікту та ін.). При цьому спотворюються ефемеридна інформація та часові поправки, що передаються в навігаційному повідомленні. Але нещодавно США прийняли рішення про відмову від застосування цього режиму.

В.18 ВИДИМЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ; СВІТЛО

видимое излучение, свет

visible radiation

Випромінювання, яке може безпосередньо викликати зорове відчуття. Границі спектральної області видимого випромінювання умовні і можуть вибиратися різними для різних застосувань. Нижня границя вважається, як правило, між 380 і 400 нм, верхня - між 760 і 780 нм.

В.19 ВИДІЛЕННЯ ФІЗИЧНИХ ПАРАМЕТРІВ

выделение физических параметров

extraction of physical quantities

Отримання абсолютних величин температурних, атмосферних та інших фізичних параметрів на підставі радіометричних (спектральних) даних аерокосмічних знімків.

В.20 ВИДОВИЙ ТЕХНІЧНИЙ ЗАСІБ ДЗЗ, ІКОНІЧНИЙ ТЕХНІЧНИЙ ЗАСІБ ДЗЗ

видовое техническое средство ДЗЗ, иконическое техническое средство ДЗЗ

remote sensing iconics data device

Технічний засіб ДЗЗ, вихідні сигнали якого після перетворення є елементами зображення об'єкта зондування. До видових (іконічних) З. д. з. З. відносять фотографічні, оптичні, оптико-електронні, телевізійні, інфрачервоні та лазерні системи, а також радіолокатори бокового огляду. Задачі, які вирішуються за допомогою перелічених іконічних систем, можна умовно розділити на два класи. До першого класу відносять задачі, для вирішення яких необхідно визначати форму об'єктів і наявність деталей їх структури. Це, як правило, штучні компактні об'єкти, що мають топогеодезичне, інженерне та спеціальне призначення. Для вирішення задач першого класу використовуються, головним чином, іконічні системи високої просторової розрізненності. До другого класу задач відносяться задачі класифікування великих однорідних площ, що мають, як правило, відмінність спектральних контрастів. До цих задач відноситься більшість задач екології, природокористування і т. ін. Для вирішення задач другого класу використовуються, переважно, багатоспектральні іконічні системи середньої і малої просторової розрізненності.

В.21 ВИМУШЕНЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ

вынужденное излучение

induced radiation

Індуковане випромінювання - випромінювання квантовими системами електромагнітного проміння під дією зовнішнього електромагнітного поля.

В.22 ВИМУШЕНЕ РОЗСІЯННЯ СВІТЛА

вынужденное рассеяние света

simulated scattering

Розсіяння світла в речовині, обумовлене зміною руху мікрочастин (електронів, атомів, молекул) під впливом падаючої світлової хвилі дуже великої інтенсивності і самого розсіяного випромінювання.

В.23 ВИПРОМІНЮВАННЯ

излучение

radiation, emission of radiation

1. Електромагнітне В. - випускання або розповсюдження електромагнітних хвиль (за класичною теорією випромінювання) або процес переходу квантової системи з одного енергетичного стану до іншого з випусканням або поглинанням фотонів (за квантовою теорією випрмінювання);

2. Радіоактивне В. - висилання альфа-частинок, бета-частинок і гамма-проміння атомними ядрами при їхньому радіоактивному перетворенні.

В.24 ВИПРОМІНЮВАННЯ КОЕФІЦІЄНТ

излучения коэффициент

emissivity

Відношення енергетичної яскравості даного джерела випромінювання до енергетичної яскравості абсолютно чорного тіла при однаковій їх температурі.

В.25 ВИРІВНЮВАННЯ ГІСТОГРАМИ

выравнивание гистограммы

histogramm equalization

Метод перетворення зображення таким чином, що гістограма перетвореного зображення стає плоскою, тобто елементи зображення з кожним рівнем яскравості зустрічаються однакове число разів.

В.26 ВИРІШАЛЬНА ГРАНИЦЯ

решающая граница

decision boundery

Підмножина  точок простору ознак, що утворює границю між двома довільними суміжними областями, які відносяться до категорій (класів) i та j об'єктів, що задовольняють умові                                                              де  fi ,  fj  - вирішальні функції.

В.27 ВИРІШАЛЬНА ФУНКЦІЯ

решающая функция

decision function

Скалярна однозначна функція , областю визначення якої є простір ознак, а областю значень - множина дійсних чисел. Нехай у просторі ознак налічується М областей, причому довільна і-а область тримає тільки об'єкти і-ї категорії (класу). Тоді, якщо розпізнаний об'єкт характеризується вектором ознак   і  для всіх і = 1, 2,..., M  вірно тоді, за звичайним вирішальним правилом, об'єкт відноситься до j-ї категорії (класу).

В.28 ВИРІШАЛЬНЕ ПРАВИЛО

решающее правило

decision rule

Правило, за яким встановлено приймати (приймається) рішення про належність об'єкта до тої або іншої категорії (класу).

В.29 ВИРІШЕННЯ НЕОДНОЗНАЧНОСТІ

разрешение неоднозначности

ambiguity resilution

В супутникових системах позиціювання (GPS): обчислення цілого числа циклів фази несучої частоти, що визначаються приймачем при виконанні GPS- вимірювань фазовим методом.

В.30 ВИСОТА

высота

altitude, height

Одна з координат, що відлічується від поверхні, яка прийнята за початок відліку. Розрізнюють В. геодезичну - відстань від еліпсоїду по нормалі до нього до заданої точки; ортометричну - відстань від геоїда по прямовисній лінії до заданої точки; нормальну - відстань від квазігеоїда по нормалі до еліпсоїда до заданої точки.

В.31 ВИСОТА ПЕРЕРІЗУ РЕЛЬЄФУ

высота сечения рельефа

contour interval

Різниця значень висот двох послідовних основних горизонталей на карті.

В.32 ВИСОТА ПОЛЬОТУ

Высота полета

flight altitude

Відстань між супутником та поверхнею Землі, яка вимірюється по лінії з'єднання супутника з центром Землі.

В.33 ВИСОТОМІР

высотомер

altimeter

Прилад, яким вимірюють висоту польоту ЛА (повітряного чи космічного). За принципом дії В. бувають барометричні, радіолокаційні, оптичні (лазерні).

В.34 ВИЯВЛЕННЯ

обнаружение

acquisition

Процес або результат пошуку та сприйняття об’єктів на початковому етапі дешифрування знімків (зображень). При цьому на зображенні локалізуються ділянки, де найбільш імовірно розташовані об'єкти. При сприйнятті об'єктів їх сутність не з'ясовується: зоровий аналізатор дешифрувальника як би визначає відношення сигнал/шум на кожній ділянці зображення і порівнює його величину з деяким пороговим значенням. Формально вирішується задача імовірнісного віднесення ділянки зображення до однієї з двох категорій: "сигнал" або "шум". Імовірність виявлення збільшується зі зростанням контрасту, кутового розміру об'єкта, часу розглядання зображення.

В.35 ВИЯВЛЕННЯ ЗМІН

выявление изменений

change detection

Виявлення по різночасових знімках змін яскравості та місцеположення об'єктів дешифрування, наприклад, при моніторингу забруднень навколишнього середовища.

В.36 ВИЯВНА ЗДАТНІСТЬ

обнаружительная способность

detectivity

Величина, зворотня порогу чутливості. Позначається D, вимірюється в Вт-1.

В.37 ВІДБИТТЯ

отражение

reflection

Повернення випромінювання об'єктом без зміни частот складових його монохроматичних випромінювань.

В.38 ВІДКРИТА СИСТЕМА

открытая система

open system

Система, яка обмінюється з навколишнім середовищем речовиною (а також енергією і імпульсом). В. с. може знаходитися в стаціонарному стані, далекому від урівноваженості.

В.39 ВІДНОВЛЕННЯ ЗОБРАЖЕНЬ

восстановление изображений

image instauration, image reconstruction

Процедура оброблення зображень, яка включає оцінювання параметрів спотворення і використання їх для коригування вихідних даних (сигналів зображень).

В.40 ВІДНОСНА СПЕКТРАЛЬНА СВІТЛОВА ЕФЕКТИВНІСТЬ

относительная спектральная световая эффективность

spectral luminous efficiency

Відношення двох потоків випромінювання відповідно з довжинами хвиль ?m і ?, що визивають в точно визначених фотометричних умовах зорові відчуття однакової сили. Довжина хвилі ?m вибирається так, щоб максимальне значення цього відношення дорівнювало одиниці. Позначається: для денного зору V(?), для нічного зору V'(?). В. с. с. е. випромінювання для стандартного фотометричного спостережника МКО табульована.

В.41 ВІДНОСНЕ ПОЗИЦІЮВАННЯ

относительное позиционирование

relative positioning

Процес визначення відносного місцеположення двох точок простору (або базового вектору), що характеризується одночасним виконанням GPS- спостережень фазовим методом на цих точках та подальшим сумісним обробленням отриманих даних. При цьому в процесі оброблення даних можуть бути компенсовані різноманітні помилки вимірювань, в результаті чого досягається найвища точність визначення координат точок. Спосіб В. п. існує у двох різновидах: статиці (статичне знімання) та кінематиці (кінематичне знімання). При статичному зніманні фазовим методом по тривалих (біля однієї години й більше) спостереженнях визначають приріст координат між базовою та рухомою станціями, інакше - вектор між цими станціями. Щоб послабити вплив погрішностей, результати фазових вимірювань оброблюють методом найменших квадратів. Статика, у свою чергу, розподіляється на швидку статику та псевдостатику. Спосіб кінематики - різновид відносних вимірів, що виконуються звичайно фазовим методом, який дозволяє вимірювати вектор між базовою та рухомою станціями за мінімальний час. Для цього попереднє визначають координати базового та рухомого приймачів статичним позиціюванням, іншими способами або приймачі позиціювання встановлюють на пунктах, координати яких відомі з точністю до декількох сантиметрів. На відомому векторі здійснюють виміри до чотирьох або більшого числа супутників і утворюють фазові різниці, тобто виконують процедуру ініціалізації. Після цього приймач переміщують до наступного пункту. По відомих координатах базової станції і безперервним вимірам спочатку обчислюють вектор до нової станції, а потім її координати. Далі приймач переміщують до наступного пункту і т. д. Точність кінематики нижче точності статики.

В.42 ВІДНОСНИЙ ОТВІР

относительное отверстие

relative aperture, f-number

Відношення діаметра діючого отвору оптичної системи (об'єктива) до її фокусної відстані.

В.43 ВІДНОСНИЙ СПЕКТРАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ЕНЕРГІЇ (ВИПРОМІНЮВАННЯ)

относительное спектральное распределение энергии (излучения)

relative spectral energy [power] distribution

Характеристика спектральних властивостей випромінювання (джерела), що представлена відносним спектральним розподілом будь-якої енергетичної величини (потоку випромінювання, енергетичної сили світла і т. ін.). Позначається  S(?).

В.44 ВІДСТАНЬ ЗЕНІТНА

расстояние зенитное

zenith distance

Кут між напрямками на зеніт заданої точки і на точку відліку.

В.45 ВІДСТАНЬ ПОХИЛА

расстояние наклонное

slant range

Відстань, виміряна по лінії, що з'єднує антену і об'єкт зондування.

В.46 ВІДТІНОК

оттенок

hue

Атрибут кольору, через який він відрізняється від сірого кольору тієї ж яскравості і який дозволяє кольору бути визначеним як червоний, жовтий, блакитний або проміжні В.

В.47 ВІЗУАЛІЗАТОР, В’ЮЄР

визуализатор, въюер

visualizer, viewer

1. Програмний засіб, призначений для візуалізації даних;

2. В ГІС: один з типів програмних засобів з набором функцій, обмежених, як правило, можливостями відеоекранного відображення картографічних зображень. Подібний програмний засіб з функціональними можливостями доповнення і перетворення атрибутивних даних, їх експорту та імпорту, статистичного оброблення, ділової графіки, виводу зображень називають картографічним візуалізатором. Звичайний В. (в тому числі, графіки) має назву браузера.

В.48 ВІЗУАЛІЗУВАННЯ ДАНИХ

визуализация данных

data visualization

1. В ГІС: проектування та генералізація зображень, іншої графіки на пристроях відображення (переважно, на екрані дисплея) на основі вихідних цифрових даних, а також правил і алгоритмів їх перетворення;

2. В ДЗЗ: відтворення цифрового зображення або результатів його оброблення на дисплеї за допомогою спеціальних структур даних, що дозволяють суттєво збільшити швидкість візуалізування, наприклад, так званих пірамідних шарів, які дозволяють вписувати множину пікселів вихідного знімка в обмежене число пікселів вікна дисплею з виводом на нього одного з попередньо побудованих зображень з розрізненністю, яка послідовно зменшується в 2, 4 або 8 крат.

В.49 ВІКНА ПРОЗОРОСТІ АТМОСФЕРИ, АТМОСФЕРНІ ВІКНА

окна прозрачности атмосферы, атмосферные окна

atmospheric windows, atmospheric spectral windows

Діапазони довжин хвиль електромагнітного спектра, у межах яких випромінювання проходить крізь атмосферу Землі з відносно слабким загасанням. Для оптичної області спектра А. в. розташовані у таких діапазонах довжин хвиль: 0,3-2,5; 3,0-4,0; 4,2-5,0; 7,0-15,0 мкм.

В.50 ВІНЬЄТУВАННЯ

виньетирование

vignetting

Часткове затінення пучка промінів, що проходить через оптичну систему, яке обумовлено його обмеженням діафрагмами системи. В. призводить до зменшення освітленості зображення, яку створює система, при переході від центру до краю поля зору. Ступінь зниження освітленості зображення в результаті В. характеризується коефіцієнтом В., котрий обчислюється як відношення площі діючого отвіру вхідної зіниці оптичної системи до всієї площі вхідної зіниці. Коефіцієнт В. звичайно виражається в відсотках (%). Негативні наслідки В. особливо впливають на якість зображень, що формуються ширококутними оптичними системами (об'єктивами).

В.51 ВОКСЕЛ

воксел

voxel

Мінімальний елемент цифрового тривимірного просторового (об'ємного) зображення. Термін В - похідний від Volume Element. Тривимірний аналог пікселу.

В.52 ВУАЛЬ ФОТОГРАФІЧНА

вуаль фотографическая

fog

Почорніння чи пофарбування, що утворилися в неекспонованому фотографічному матеріалі, який пройшов усі стандартні стадії хіміко-фізичного (фотолабораторного) оброблення.

В.53 ВУЗОЛ

узел

node, junction

Початкова або кінцева точка дуги у векторно-топологічному представленні (лінійно-вузловій моделі) просторових об'єктів типу лінії або полігону. Списки або таблиці вузлів містять атрибути, що встановлюють топологічний зв'язок з усіма дугами, що замикаються на ньому. Вузли, які утворені перетином двох і тільки двох дуг або замиканням на себе однієї дуги, носять назву псевдовузлів.